Журналіст-розслідувач інформагентства “Стоп Корупції” Ігор Хмурий 
Ігор Хмурий
“І тут починається якийсь цирк. Ноунейм всюди обвалює ціну. Причому з варіативністю від 26,6 тис. до 20,1 тис. Тобто менш як 500 доларів за комплект з керамікою 6 класу. Тут навіть “ТЕМП”, якого називали увесь цей час монополістом через традиційно найнижчі ціни, здав задню”, — пише Хмурий.
В результаті 1 січня переможцем оголошують компанію “Фортеця захисту”. До червня 2024 року вона називалась “Кактус лімітед” та займалась переїздами й кейтерингом. Жодного держзамовлення ніколи не мала. При цьому статутний капітал несподіваного переможця — 500 грн.
“Тобто, це вдалий дебют на 1,6 млрд. Тут навіть один зі старих “улюбленців” тиловиків ХЗЗІЗ, м’яко кажучи, здивувався та написав в Prozorro — “а де їх звітність та бухгалтерія”? Як виявилось, ця явна прокладка надала лист, в якому стверджує, що є постачальником ізраїльської компанії. Тобто, щось комусь зайве звітувати та підтверджувати не треба”, — зазначає далі.
Другий епізод різдвяного дива від ДОТ — це фірма “Некстген ЛТД”. Схема аналогічна. В тендерах новачки, створені торік, за КВЕД (класифікація видів економічної діяльності) схожі на дрібних будівельників. І раптом наприкінці листопада міняють керівництво, та потрапляють на “ялинковий розпродаж від ДОТ” й демпінгують. Як результат — дві перемоги на 75 тис. комплектів чохлів за приблизно 600 млн. Тут статутний трохи більше — аж 2 млн.
“Але цікаво інше. Сам же ДОТ буквально напередодні дискваліфіковував “Некстген ЛТД” через відсутність документів, в тому числі й фінансових. І як за “ізраїльською” схемою — тут розмови йдуть про “представника британців”, — продовжує.
У висновку — фактично ДОТ підтвердив, що своїми іграми з прямими угодами, пролонгаціями та іншими дивними схемами (про які розповідав Хмурий протягом 2024) — він залишив минулого року мінімум 75 тис. бійців без нових бронежилетів.
“Ось вам і реальна ціна підігравання улюбленцям. Бо такий бюджет “знайти у зимовій куртці” неможливо, ці гроші явно були розподілені заздалегідь”.
Всі розмови про “підтримку вітчизняних виробників та локалізацію заради національної безпеки” можна офіційно забувати. Цінова політика нестабільна, бо збивають вартість з 30 до 20 тисяч, коли дуже треба.
Хмурого цікавить чи знайдеться людина, яка буде відповідати за всі ці дії та нестачу 75 тисяч нових бронежилетів на фронті. Адже минає час, а бійці й досі не мають захисного спорядження.
