І хоча всі формальні документи вказують на приналежність будівлі громаді, питання фактичного контролю над цим майном залишається відкритим.
Про це пише видання 
Однак на практиці будівлею продовжує користуватися приватна компанія — ТОВ «Торговий сервіс», без дійсного договору і без сплати коштів за користування приміщенням та землею. Це створює ситуацію, в якій громада втрачає як контроль, так і фінансову вигоду від об’єкта, що мав би працювати в її інтересах.
Судова тяганина: хто має рацію?
У березні 2024 року ТОВ «Торговий сервіс» подало позов до Івано-Франківської міської ради, КП «МР» та Департаменту комунальних ресурсів із вимогою визнати договір оренди продовженим на період дії воєнного стану та чотири місяці після його завершення. Господарський суд Івано-Франківської області став на бік позивача — рішенням від 3 грудня 2024 року позов було задоволено.
Однак апеляційна інстанція — Західний апеляційний господарський суд — скасувала це рішення 10 березня 2025 року й повністю відмовила ТОВ «Торговий сервіс» у задоволенні позову. Суд дійшов висновку, що компанія не має підстав претендувати на продовження оренди, а сам договір не діє.
ТОВ подало касаційну скаргу. Касаційне провадження відкрите, а слухання у Верховному Суді призначене на 3 червня 2025 року о 10:00 (справа №909/719/24). Справу розглядатимуть судді Дроботова Т.Б., Багай Н.О. та Чумак Ю.Я.
Що може вирішити Верховний Суд?
Аналізуючи попередні рішення та законодавчу базу, можна очікувати, що Верховний Суд підтвердить позицію апеляції. Судова практика свідчить: для автоматичного продовження договору оренди у період воєнного стану необхідна наявність чинного договору станом на момент його введення. У випадку з ТОВ «Торговий сервіс» строк дії оренди завершився ще до початку повномасштабної війни. А отже, підстав для продовження не існує.
Це рішення стане важливим не лише з юридичної, а й з політичної точки зору — воно може поставити крапку в багаторічному конфлікті за ринок і дати чіткий сигнал: комунальне майно має слугувати громаді.
А влада мовчить
На тлі судової боротьби викликає запитання відсутність активної позиції з боку міської влади. Дехто з експертів не виключає, що таке зволікання може бути пов’язане з особистими чи політичними інтересами окремих посадовців. Хоча прямих доказів цього наразі немає, відсутність рішучих кроків та публічних коментарів з боку міського голови лише підсилює ці підозри.
Висновок
Будівля на Дністровській, 5 — це не лише юридичний кейс. Це тест для міста, для влади та для правосуддя. Вирішення цієї справи у Верховному Суді покаже, чи можуть закони України ефективно захищати інтереси громад у конфлікті з приватними структурами. І, зрештою, покаже, наскільки Івано-Франківськ готовий до прозорого й справедливого управління своєю власністю.
