Золотий карась — представник сімейства коропових, який ще на початку минулого століття був одним із найпоширеніших видів риб у водоймах України. Він жив у річках, озерах, ставках і заплавах по всій країні. Ця риба відрізняється тривалістю життя до 10-12 років і має високу стійкість до різних умов середовища.
Однак за останні десятиліття чисельність золотого карася різко знизилася, і сьогодні він став дуже рідкісним гостем в українських водоймах.
Докладніше про те, що в Україні зникає найпопулярніша та найдоступніша риба, повідомляє «Стіна».
Причини такого зниження пов’язані з кількома факторами. Головним із них називають створення численних водосховищ та масове заселення водойм сріблястим карасем у 1950–60-х роках.
Саме сріблястий карась, можливо, завезений штучно, став прямим конкурентом золотого карася. Вчені, включаючи іхтіолог Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Юлію Куцоконь зазначають, що вплив сріблястого карася є лише частиною причини. Істотну роль зіграли зміни природних умов та структури водойм.
Золотий карась віддає перевагу стоячі або періодично затоплювані заплавні ділянки з багатою водною рослинністю. Такі умови є критично важливими для успішного нересту.
Вода має бути чистою, а рослини — свіжими. Однак при постійному затопленні та загниванні рослин створюється несприятливе середовище, що ускладнює розмноження риби.
У водосховищах, де вода глибша і рослинність відсутня чи розкладається, золотий карась почувається значно гірше. Це призводить до зниження його популяції.
Сьогодні золотий карась майже зник із більшості річок та озер України. Проте невеликі популяції все ще можна зустріти в деяких місцях, наприклад, у заплавах річки Десна та інших локальних водоймах, де умови для риби залишаються сприятливішими. Однак чисельність цих особин дуже мала, і вони перебувають під загрозою повного зникнення.
Ситуація із золотим карасем відображає ширшу проблему екосистеми українських водойм. Зміна гідрологічних умов, штучне втручання та інвазивні види призводять до втрати біологічної різноманітності.
Збереження рідкісних видів риб потребує комплексних заходів, включаючи моніторинг популяцій, охорону природних місць проживання та обмеження негативного впливу на водні екосистеми.
Для відновлення чисельності золотого карася необхідно звернути увагу на стан водойм, від яких залежить успіх його розмноження.
Екологи підкреслюють важливість збереження та відновлення територій, що періодично затоплюються, з живою рослинністю, а також обмеження заселення водойм чужорідними видами.
Це дозволить не лише зберегти золотого карася, а й покращити екологічну стійкість водних систем загалом.
Таким чином, золотий карась – не просто риба, а індикатор стану навколишнього середовища. Факт його зникнення попереджає про необхідність дбайливого ставлення до природи та раціонального управління природними ресурсами.
Раніше «Стіна» інформувала, що в якійсь магазинній рибі найчастіше знаходять паразитів та черв’яків.
Нагадуємо, що «Стіна» повідомляла, яку рибу потрібно обходити в супермаркеті десятою дорогою.
